Куточок рідної землі

Веде дорога через ліс і поле,

Ведуть стежки до рідного села.

Такі знайомі, рідні аж до болю,

Нема на них ні темряви, ні зла.

Ти найрідніша за всі землі в світі,

Ти наймиліша за усі краї.

І тільки ти стрічаєш так привітно,

Як сонце посміхається мені.

Моя земля, моя надія, матір!

Моє життя в тобі усе злилось.

Ти не змогла чужою мені стати.

Тут моє серце з вербами зрослось.

Де б не була б я, та й не можу знати...

Я знаю тільки, що тебе люблю,

Моє село, мій рідний Горностайпіль,

Мій заповідник ти в Іванківськім краю.

                      20 вересня 2008 р.