Мила серцю сторона...
В’ється між полями річка,
в лісі ягоди, гриби.
У віночки із садочків
повбиралися хатки.
І чарівний цей куточок,
обдарована земля –
це моя країна рідна,
мила серцю сторона!
І хоч я іще маленька,
світ пізнала я гарненько.
Влітку я відпочивала,
до Іспанії літала.
Заперечувать не стану –
дуже гарно й в тому краю,
але все ж додому рветься
моє серденько й душа.
Вдома все чомусь гарніше:
пташки співають веселіше,
голос мами – найрідніший,
промінь сонця – найтепліший,
кусень хліба – найсмачніший,
рідна мова – наймиліша
і водиця – найчистіша.
В чому тут секрет я знаю,
бо найкраще в тому краю,
де з’явилась я на світі,
де живе моя сім’я,
Батьківщина тут моя!
11 вересня 2009 |