Меню сайту
Статистика
Онлайн всього: 1 Гостей: 1 Користувачів: 0 |
Про нову редакцію Державного стандарту початкової загальної освітиПро нову редакцію Державного стандарту початкової загальної освіти
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 № 462 затверджено нову редакцію Державного стандарту початкової загальної освіти. Актуальними завданнями, визначеними основним документом початкової школи, є оволодіння ключовими компетентностями, які передбачають особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток учнів, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій. Сьогодні зміст початкової загальної освіти ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави. Рекомендуємо ґрунтовно вивчити зміни, внесені до нової редакції Держстандарту. Звертаємо увагу, у розділі «Загальні положення» чітко визначено вживання термінів «компетенція», «компетентність», «компетентнісний підхід». У новому Державному стандарті ці терміни вживаються в такому значенні: громадянська компетентність – здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов’язки з метою розвитку демократичного суспільства; ключова компетентність – спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів; ключова компетенція – об’єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій); компетентнісний підхід – спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна; компетентність – набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці; компетенція – суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини; комунікативна компетентність – здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями; міжпредметна компетентність – здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей; міжпредметні естетичні компетентності – здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності в певному виді мистецтва; предметна компетентність – освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов’язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням; предметна компетенція – сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв’язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює; предметна математична компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв’язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач; предметна природознавча компетентність – особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв’язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов’язані з реальними об’єктами природи у сфері відносин «людина – природа»; соціальна компетентність – здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі. Суттєвими є зміни у назвах освітніх галузей: назву освітньої галузі «Людина і світ» змінено на дві окремі галузі – «Природознавство» й «Суспільствознавство», назву освітньої галузі «Технологія» – на «Технології». У Типовому навчальному плані для початкової школи перерозподілено кількість годин на вивчення предмета освітньої галузі «Суспільствознавство» («Я у світі»), збільшено кількість годин на вивчення предмета освітньої галузі «Природознавство» (на 1год, 1+1=2 год), на вивчення освітньої галузі «Технології» («Трудове навчання», «Сходинки до інформатики») у 1-му класі зменшено час на 1 год, а у 2-4-их класах збільшено на 1 год. Кількість додаткових годин варіативної складової навчального плану для початкової школи на вивчення предметів освітніх галузей та курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять зменшено на 1 год з 1-го по 4-ий клас. Гранично допустиме тижневе навчальне навантаження на учня у 1-му класі становить 20 год, у 2-му класі – 22 год, у 3-4-их класах – по 23 год. Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура», не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження. Відповідно до нової редакції Державного стандарту початкової загальної освіти та з урахуванням мети і завдань освітньої галузі «Мови і літератури» виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. Освітню галузь «Математика» доповнено новими змістовими лініями «Сюжетні задачі» та «Робота з даними». Вивчення змісту освітньої галузі «Природознавство» структуровано за розділами «Об’єкти природи», «Взаємозв’язки у природі», «Земля – планета Сонячної системи», «Україна на планеті Земля», «Рідний край», «Охорона і збереження природи», «Методи пізнання природи». Зміст освітньої галузі «Суспільствознавство» містить розділи «Людина як особистість», «Людина серед людей», «Людина в суспільстві», «Людина і світ». Зміст галузі «Технології» доповнено змістовою лінією «Ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями». Зміст освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» з урахуванням мети і завдань визначається змістовими лініями «Здоров’я» і «Фізична культура». Змістові лінії «Музична», «Образотворча» та «Мистецько-синтетична» (відповідно до хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва) освітньої галузі «Мистецтво» реалізуються шляхом вивчення і окремих предметів, і інтегрованих курсів. Освітня галузь «Мови і літератури» Метою освітньої галузі «Мови і літератури» є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів. Мова навчання (українська мова, мови національних меншин) Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду. Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.
Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин) Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: Зміст навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов’язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей. Іноземна мова Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна. Літературне читання Метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі. У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність. Освітня галузь «Мистецтво» Метою освітньої галузі «Мистецтво» є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: Зміст освітньої галузі «Мистецтво» визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів. Освітня галузь «Математика» Метою освітньої галузі «Математика» є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі. Для досягнення зазначеної мети передбачається формування: В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: Освітня галузь «Технології» Метою освітньої галузі «Технології» є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: Зміст галузі «Технології» визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями. Освітня галузь «Здоров’я і фізична культура» Метою освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» є формування здоров’язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров’я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: Здоров’язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів. Здоров’язбережувальна компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі «Здоров’я і фізична культура» і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями. З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров’я і фізична культура. Освітня галузь «Природознавство» Метою освітньої галузі «Природознавство» є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: Освітня галузь «Суспільствознавство» Метою освітньої галузі «Суспільствознавство» є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм. |
Пошук
Календар
Друзі сайту
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||