Ми духом стійкі 
Не дивіться на нас жалісливо. 
Ми — такі, як і ви, як і всі. 
Теж ми прагнемо бути щасливі 
Попри всі ваші щирі жалі. 
Ми - такі, як усі, тільки звикніть, 
Не глузуйте й сльозу не роніть. 
Як нам хочеться іноді крикнуть, 
Що ваш погляд пекуче болить! 
Ми звикаєм не бачити очі, 
Ми не чуємо шепіт слизький, 
Лише схлипуємо серед ночі: 
"Ну чому я на світі такий?!" 
Та щоб мама, бува, не почула, 
Ми зі сліз тих складаєм вірші, 
Щоби доля нарешті збагнула – 
Ми - незламні, ми - духом стійкі! 
Перемучимо! Переборемо! 
Вранці - будемо сміятися знов 
І змагатися будемо з болем, 
І ловити в очах... любов. 
Пам'ятаючи муки розп'яття – 
"Бо ж не відали, що творили..." 
Несемо ми "свій хрест" із завзяттям 
І прощаємо, як нас учили...

2 листопада учні школи на чолі з організатором виховної роботи, Кучай Р. О., привітали людей з Горностайпільського будинку - інтернату для людей похилого віку зі святом, заспівали їм душевних пісень, побажали здоров*я та миру, подарували листівки із теплими словами.