Рідна школа – Горностайполя окраса...

 Школа – осередок успіху. Це колиска, з якої починається довгий і тернистий шлях до знань, саме тут набувають тих знань і умінь, без яких неможливе подальше життя; бо школа – це не лише навчання. Тут зароджується дружба – міцна, на все життя; кохання – перше, щире, чисте; пізнання себе як особистості. Школа – основа життя кожної людини.

    Ще здалеку виблискує двоповерхова красуня великими вікнами, манить світлими просторими класами, скликає малиновим дзвоном школярів - Горностайпільська школа, де здобувають освіту 179 школярів і 19 вихованців дитячого садочка, який функціонує при школі уже 5 років. Тут завжди тепло, затишно, радісно. Життя в садку – це справжня казка. І всі веселі та життєрадісні, стікаються гомінкими струмочками до її порогу з Горностайполя  та навколишніх сіл: Зорина, Фрузинівки, Дитяток, Губина, Страхолісся, щоб упевнено крокувати Країною Знань, відчувати тепло і підтримку вчителів, зустрічати привітні посмішки друзів, однокласників.  А ще – щоб  впевнитися у своїх силах, розкрити власні здібності і талант, і пишатися тим, що навчаються в цьому закладі.

      У школі працює згуртований колектив висококваліфікованих вчителів – майстрів своєї справи, які намагаються розвивати в учнів їх найважливіші життєві якості. 17 педагогів мають вищу освіту, 5 із них вищу кваліфікаційну категорію, 10 учителям встановлена перша кваліфікаційна категорія, 2  - друга. Двоє вчителів мають звання «Старший вчитель», 2 педагоги нагороджені  нагрудним знаком  «Відмінник освіти України». Учителі закладу є творчі особистості, які впроваджують у свою роботу сучасні новітні технології, стежать за новинками педагогічних ідей, є учасниками професійних конкурсів «Учитель року » та «Класний керівник року». Переможцями та лауреатами цих поважних конкурсів за останні роки стали: Грамостика Л.Г., Куриленко Г.В., Шевчук Н.М., Гаращенко О.М., Харлан Т.В., Марченко Г.О., Аодаіца Ю.В., Юрченко В.Л., Чекан Л.І.  Вчителі закладу щороку готують матеріали на районну виставку педагогічних ідей «Освіта Іванківщини». Чекан Людмила Іванівна  у 10 класі викладає курс за програмою Intel   «Шлях до успіху». Готує з учнями соціальні проекти, зокрема «Подаруй дитині свято», «Квітник біля школи», «Нове життя водойми», «Зробимо шкільне подвір’я чистішим», а також є куратором  вчителів за програмою Intel. Під її керівництвом 8 педагогів пройшли навчання за цим проектом. Педколектив є постійним учасником районного огляду-конкурсу художньої самодіяльності  працівників освіти і науки України, де ставали призерами.

        Тут панують гармонійні стосунки вчителів та школярів. Нашу школу можна порівняти з кораблем: як не штормить нас у вирі життя, а колектив тримається гордо.

       Із 38 працівників закладу – 22 колишні його випускники.

       Наша школа – це територія успіху. Кожен учитель здатний виховати учня, посіяти кожному розумне, добре, вічне, яке в  майбутньому допоможе самореалізуватись. Серед учнів закладу багато є призерів різних конкурсів та  олімпіад із базових дисциплін. Зокрема Чекан Марія, учениця 8 класу, виборола І місця у ІІ етапі олімпіади з української мови та літератури, Міжнародному конкурсі знавців української мови ім. П.Яцика, конкурсі  ім.Т. Шевченка, стала призером обласного етапу олімпіади з української мови та літератури (ІІ місце). ІІ місце виборола і у районній олімпіаді з англійської мови. Стала переможцем районного та обласного етапів конкурсу «Об'єднаймося ж, брати мої», «Афганістан очима дітей», «Зерна доброти» та інших. Гуценко Марія, учениця 8 класу, стала переможцем районного етапу  олімпіади  із світової літератури(І місце), української мови та літератури (ІІ місце). Деща Тетяна, учениця 11 класу, стала переможцем  районного етапу олімпіади з екології, підготувала екологічний проект  «Вода – колиска життя,а наша праця  -  крапля в морі», науковим керівником якого була учитель біології та екології Аодаіца Ю.В. та зайняла ІІ місце у конкурсі знавців української мови ім. П.Яцика. Учениця 4 класу, Заговалко Ганна, посіла ІІ місце в районному етапі олімпіади з математики.

    Крім навчання, багато уваги приділяється моральному та духовному вихованню, організації учнівського дозвілля. У закладі дбають і про здоров'я школярів, про що свідчать їх досягнення та перемоги у районних конкурсах та змаганнях з волейболу (ІІ місце), баскетболу (ІІІ місце), настільного тенісу (І місце), бігу (ІІ місце), змаганнях з шахів (ІІ місце), шашок (ІІІ місце).

    Горностайпільське НВО гордиться своїми випускниками, які нагороджені золотими та срібними медалями за високі досягнення у навчанні. Тут отримали високі нагороди Кузьменко Андрій (срібна), Воробей Ганна (золота), Куриленко Ірина (золота), Комаренко Марія (срібна), Белендик Юлія (срібна), Давтян Яна (золота).

   Претенденткою на золоту медаль є  цьогорічна випускниця Деща Тетяна.

   Дитинство – найкраща пора життя людини, і проходить вона у школі. Є на планеті дороге кожному серцю місце – рідна школа. Щоранку  єдиним бурхливим потоком учні прямують до школи. І так багато років. Обличчя... Обличчя... Обличчя... Але ти, школо, пам'ятаєш усіх. Пам'ятають школу і вони -  випускники минулих років.

    Із спогадів студента  І курсу  Національного університету державної податкової служби України Белендика Олексія.

           «Перша вчителька — це на все життя.  У класі нас було 16  і ми були «першим» 1 класом для своєї вчительки Красноус Тетяни Михайлівни. Хоч у класі хтось навчався краще, хтось гірше, для неї усі ми були  однакові і до кожного вона зуміла підібрати ключик. Навчала  не лише писати, читати, рахувати, пізнавати світ, а й заклала основи людських стосунків. Вона вчила нас бути мужніми, не лякатися життєвих труднощів, мати почуття власної гідності.

 Я особисто пам’ятаю кожного вчителя, який навчав мене. Перерахувати усе, чому навчили -  неможливо. Я вдячний їм за знання, що отримав, за їх підтримку».

     «Ось уже кілька днів ходжу під враженням від спогадів про рідну школу. Переді мною пропливають картини зі шкільного життя: вчителі, друзі, клас з рідними стінами, підручники на дерев'яних полицях. Низько хочу вклонитися своїй першій вчительці, Олександрі Миколаївні Гаращенко, за терпіння і старання, за надії, що покладала на кожного з нас. Сподіваюся, ми Вас не підвели. Ви можете пишатися нами. Теплі слова адресую своїй чарівній, добрій Юрченко Віталії Леонідівні, яка була нашим класним керівником протягом шкільного життя. Не забуду і свою вчительку англійської мови, Куриленко Галину Володимирівну, завдяки їй я конкурую своїми мовними знаннями з високоосвіченими людьми; Грамостику Лідію Григорівну, що посіяла в нас зернинки, які буйно квітнуть і приносять бажані плоди; нашого директора, Литвин Раїсу Василівну, яка тримає на своїх жіночих плечах усі шкільні справи. Я пам'ятаю Вас усіх, і цілую Ваші руки. Дякую за своє сьогодення, адже без Вашої допомоги мої зусилля були б марними.

    Я бажаю своїй рідній Горностайпільській школі довгих літ, життя і процвітання, а бажати здібних учнів навіть не буду, бо учителі тут зроблять розвиненим кожного, хто переступить через її поріг»,- згадує випускниця Київського національного авіаційного університету Давтян Яна.

«Рано чи пізно все закінчується, - говорить учениця 11 класу Деща Тетяна. Те, що відбувається з нами сьогодні, уже завтра стане спогадом. Нині ми випускники. Душі переповнюють різні емоції: страх перед майбутнім та нестримне бажання почати це загадкове доросле життя. Приходить час прощатися зі школою. 11 років навчання пролетіли як один день. Найбільше зараз хочеться мені повернутися в ті безтурботні  дні, коли з нетерпінням чекаєш канікул, а контрольна з математики – найбільша проблема. Я нічого не забула, як переступила вперше поріг, першу вчительку Харлан Тетяну Володимирівну, перші радощі та перші неудачі. Хочеться подякувати всім учителям, які давали нам знання для майбутнього. Ще кілька місяців і школа стане нашим минулим, але не закриє перед нами свої двері. Ми назавжди залишимось тут дітьми».

Життя вносить свої корективи не тільки дорослим, а і школярам. Одним пощастить провести у рідному закладі усі шкільні роки, а іншим доводиться змінювати  як місце проживання, так і навчання. Про це згадує нинішя учениця 11 класу Алієва Лейла. «Цьогоріч я перейшла в нову  школу – Горностайпільське НВО. Усі хвилювання залишилися позаду, бо і клас виявився дружнім, і вже з перших днів я почувалась так, ніби навчаюсь тут з першого класу. Швидко знайшлися друзі. Тепло і радісно зустріли мене вчителі. Це мудрі наставники і вихователі, які дають глибокі знання, у кожній дитині бачать особистість, ведуть до нових незвіданих глибин науки, уміють підтримати у важку хвилину. Кажуть, що навчальні заклади готують до життя, то у нашому НВО – ми живемо. Живемо днем сьогоднішнім і майбутнім. Я рада, що маю нагоду бути ученицею Горностайпільського НВО».  

На фоні вранішнього сонця і блакиті,

Окутану садками з усіх боків,

Не сплутаю тебе ні з чим у світі

Після розлуки, навіть в декілька років.

 

Про рідну школу – Горностайполя  окрасу

Не раз всі чули аж за межами села.

Я гордо увійду до свого класу

Й завзято я візьмуся за знання.

 

З надією дивлюся в очі дошкільнятам:

Ростіть великі й завжди бережіть

Ту рідну школу, звідки мамам й татам

Найкращі лиш оцінки принесіть!     

                                              Чекан Марія, 8 клас