«Червоний, жовтий, зелений»

(для молодшої групи, 3-4 роки)

Гра направлена на увагу і розвиток реакції.

Діти сидять на лавці (стільчиках) або стоячи. Якщо вихователь піднімає зелений прапорець, діти топають ногами. Якщо піднятий жовтий прапорець – плескають в долоні. Якщо червоний – сидять без руху і звуку. Той, хто помиляється, вибуває з гри.

Варіант: той, хто не помиляється, отримує жетон, а в кінці гри – солодкий приз.

«Чижики» (5-6 років)

Діти стають в коло, беруться за руки, утворюючи "клітку". П'ять-шість дітей — "чижики" — стають у центр кола. За сигналом вихователя діти беруться за руки, йдуть по колу, примовляючи:

Чижик, чижик, любий чиж,

Як на волю полетиш?

Хоч зібрався утекти,

Лишишся у клітці ти.

Чижики підстрибують на місці, роблять руками рухи вгору-вниз, наче літають. На слова вихователя: "Пурх із клітки!" — діти то піднімають, то опускають руки, а чижики намагаються вгадати момент, щоб випурхнути з кола. Коли всі вилетіли з клітки, чижиками стають інші діти.

Примітка. Чижики можуть тільки забігати під руки дітям, але не пручатися силоміць.

«Зайчик сірий умивається» (5-6 років)

Діти стають кружка. Всередині — "зайчик". Всі промовляють за вихователем:

Зайчик сірий умивається,

Мабуть, в гості він збирається.

Вимив носик, вимив хвостик,

Вимив вуха, витер сухо!

Зайчик виконує рухи відповідно до тексту. Потім стрибає на обох ногах — іде в гості до когось з дітей. Та дитина, до якої він прийшов, міняється з ним місцями — стрибає в центр кола. Гра повторюється. Тривалість гри за домовленістю.

«Упіймай комара» (5-6 років)

Діти стають кружка на відстані витягнутих рук один від одного. Вихователь у середині кола тримає в руках прутик (1-1,5 м), до якого на картонному шнурку (довжина 1 м) прив'язано картонного "комара". Цим комаром вихователь водить над головами дітей, діти підстрибують, намагаючись зловити комара. Гра повторюється, поки комара не спіймають 6 — 8 дітей.

Примітка. Ловити треба обома руками, підстрибуючи на обох ногах.

«Гречка» (5-6 років)

Діти стають у колону. Кожен згинає ліву ногу в коліні, тримає її лівою рукою. Праву руку кладе на плече товаришеві. Так усі починають стрибати з просуванням уперед, приспівуючи:

Ой, цур, гречки,

Чорній овечки.

А я гречки намелю,

Гречаників напечу.

Хто збився — вибуває з гри. Потім стрибки виконуються на іншій нозі.

“Сміхота” (5-6 років)

Грають 12-20 дітей. Вихователь підкидає вгору тонку хустинку. Поки вона плине в повітрі, діти стрибають, сміються, промовлять або співають. Коли хустинка впала на землю, всі мають завмерти і замовкнути. Хто продовжує веселитися — штрафується: він мусить розповісти якогось віршика чи щось інше.

«Переправ через річку» (5-6 років)

Учасників гри має бути парна кількість. На середині майданчика — "річка" (дві паралельні лінії, відстань між ними 15-20 кроків). На річці "каміння" накреслені невеличкі кола). Гравці поділені на дві команди, які стоять на березі. За командою вони починають стрибати з каменя на камінь: хто ступить у воду — "тоне", себто вибуває з гри. Виграє та команда, де більшість гравців успішно переправилася через річку.

Примітка. На каміння дозволяється ступати тільки однією ногою.

“У річку, гоп!» (5-6 років)

Дві шеренги стають одна навпроти одної на відстані двох метрів. Ведучий дає команду: "У річку, гоп!" — усі стрибають вперед. "На берег, гоп!" — всі стрибають назад. Коли ведучий повторить одну й ту саму команду двічі, гравці мусять стояти на місці. Наприклад: "У річку, гоп!", "У річку, гоп!" — всі стоять на місці. Хто стрибнув — вибуває з гри. гра триває, доки не залишиться один гравець.

Примітка. Ведучий може підвищувати темп подавання команд, аби ускладнити завдання для гравців.

Вовк і кози (5-7 років)

Вихователь креслить дві лінії на відстані півметра одна від одної. Це "рів", де причаївся "вовк". Решта дітей — "кози". Кози перестрибують через рів, а вовк намагається їх упіймати. Як спіймає кількох, обирають іншого вовка.

Примітка. Вовк може пересуватися тільки в межах рову.

«Яструб» (5-6 років)

Обирають "яструба". Усі, крім яструба, утворюють колону, взявши один одного за пояс або за плечі. Перший запитує яструба:

- Тобі кого треба?

- Останнього.

- То лови його!

Яструб кидається до останнього гравця, який намагається втекти, біжучи уздовж колони, щоб стати попереду неї. Спійманий стає яструбом, а колишній яструб — першим у колоні.

«Котився горішок» (5-6 років)

Діти діляться на четвірки, беруться за руки, співають:

Гей, котиться горішок крізь ручки,

Гей, ловіться, дівочки, за ручки.

Гей, ловіться, чотири, чотири,

Щоб змірятися, хто скоріше до цілі.

У цей час вони йдуть до місця, де почнуться змагання з бігу. До орієнтира (дерева, лави тощо) має бути 20-30 м.

Після слів: "Щоб змірятись..." — перша четвірка починає біг. Хто перший добіжить до орієнтира, стає осторонь. Інші відходять і стають за рештою четвірок. Потім друга четвірка стає на місце першої і теж біжить наввипередки. Так триває, доки не позмагаються всі четвірки.

Із гравців, що перші добігли до мети, утворюються нові четвірки, які знову змагаються з бігу. Наприкінці випробовують свої сили два найкращих бігуни.

Примітка. Перед першою четвіркою потрібно накреслити лінію, щоб всі вибігали з одного місця. Стежити, щоб діти виконували команду одночасно.

«Повінь» (5-6 років)

Діти стають кружка, присідають і вдають, що сплять. Один з учасників — "вартовий" — ходить у середині кола, вигукує: "Повінь! Рятуйтесь!" Тоді всі розбігаються, шукаючи собі схованку: залазять на бум, драбину, стають або сідають на камінь тощо. Примостившись, перебігають з місця на місце, а вартовий намагається їх упіймати. Яку дитину спіймає — та стає вартовим.

Примітка. Хто не знайшов придатного для себе місця, йде на допомогу вартовому — теж ловить дітей.

«Оса» (5-6 років)

У грі бере участь непарна кількість дітей. Той, хто залишився сам, — "оса". Вона займає визначене місце. Пари розходяться, діти юрбою прибігають до оси й запитують: "Оса, оса, а чи ти дуже лиха?" Та відповідає: "Як ужалю, так знатимеш! Я не зла, не лиха, а кого хочу, того й зловлю".

Після цих слів оса ловить дітей, що біжать поодинці. В момент наближення оси гравці швидко об'єднуються в пари, а коли та віддаляється — розходяться, перебігають довільно. Той, кого впіймає оса, перебирає на себе цю роль.

«Сірий вовк” (5-6 років)

За загальною згодою діти вибирають "вовка". Він, згорбившись, сідає на килимку і мовчить. Діти не чіпають його, а удають, що рвуть біля нього горішки. Промовляють:

Рву, рву горішечки,

Не боюсь вовка нітрішечки.

Після цих слів удають, що кидають у вовка горішками, тоді розбігаються. Вовк їх доганяє. Кого вхопить —той стає вовком. Гра продовжується.

Примітка. Не можна вибігати за межі окресленої території.

«Залізний ключ» (5-6 років)

Діти стають кружка, взявшись за руки. "Вовк" знаходиться всередині і намагається вирватись із кола. Його запитують: "Який ключ?" Він відповідає: "Залізний". Розчепивши чиїсь руки, вовк виривається з кола і втікає. Діти намагаються його спіймати, говорячи:

Ой дзвони дзвонять,

Хорти вовка гонять

По болотах, очеретах,

Де люди не ходять.

Той, хто зловить вовка, стає у центр кола. Гра починається спочатку.

Примітка. Вовк вважається спійманим, коли до нього доторкнулися рукою. Вовком стає той, хто його першим зловив.

«Курочка і горошинки» (5-6 років)

Обирають двох "курочок" і три-чотири "горошинки". Інші стають кружка, взявшись за руки. На сигнал вихователя: "Горошинки покотилися" — діти-горошинки розбігаються, вбігають у коло, вільно підлізаючи під руки дітей, і знову вибігають з нього. Курочка намагається спіймати горошинки. Гра закінчується, коли вона їх переловить.

Примітка. Діти в колі не повинні затримувати ні горошинок, ні курочку, коли ті бігають. Якщо курочка довго не може спіймати горошинку, гру припиняють і вибирають нових дійових осіб.

«Шпаки “(5-6 років)

На одному боці майданчика накреслені кола діаметром 1 м — це "шпаківні". Всі діти — "шпаки". Кількість їх непарна, а до шпаківні можуть залітати лише двоє шпаків. На слова вихователя: "Шпаки летять" — діти, наслідуючи політ птахів, бігають по майданчику довільно. На слова: "Шпаки прилетіли" — біжать до шпаківень. Вважається, що дитина, яка спізнилася зайняти місце у шпаківні, програє. Гра повторюється кілька разів.

Примітка. Якщо у групі парна кількість дітей, до гри підключається вихователь. Слід нагадувати, щоб діти бігали якнайдалі від шпаківень.

«Карасі та щука» (5-6 років)

На протилежних боках майданчика накреслюють два великі кола — це "затоки", де живуть "карасі". Одного з-поміж дітей обирають "щукою". Відстань між затоками 15 — 20 м. Щука стає посередині майданчика. Всі діти-карасі стають у колі на одному боці майданчика. За командою вихователя: "Пливіть!" — всі карасі біжать у другу затоку, а щука їх ловить. Повторюючи гру, вибирають іншу щуку.

Примітка. Щука ловить карасів лише поза затокою. Спіймані діти не можуть бути щукою. Слід чергувати біг з відпочинком.

«Лови!» (5-6 років)

Діти діляться на дві підгрупи, які стають по різні боки майданчика. Одну дитину обирають "квачем" – їй дають кольорову стрічку. Квач стає посередині майданчика. Коли вихователь каже: "Лови!" – діти розбігаються, а квач намагається когось наздогнати і торкнутися рукою. Той, кого він торкнеться, відходить убік. Гра закінчується, коли квач зловить трьох-чотирьох дітей. Потім обирають іншого квача.

Примітка. Якщо за 30-40 сек. квач не може нікого зловити, слід обрати нового.

«Птахи і зозуля» (5-6 років)

На одному боці майданчика діти креслять невеликі кола. Це — "гнізда птахів". Одна дитина — "зозуля", вона стоїть осторонь і не має гнізда. На слова вихователя: "Птахи, полетіли!" — діти вибігають з кіл. На слова : "Птахи, додому!" — всі біжать до своїх гнізд, а зозуля намагається швидко зайняти яке-небудь коло. Дитина, що залишилась без місця, стає зозулею.

Примітка. Стежити, щоб діти бігали по всьому майданчику, а не трималися ближче до гнізд.

«Заєць без хатки» (5-6 років)

Лічилкою обирають "мисливця" та "зайця", у якого немає "хатки". Обидва стають на протилежних боках майданчика. Решту дітей розподіляють на підгрупи — по чотири-п'ять у кожній. Кожна підгрупа стає кружка — це заяча хатка, всередині одна дитина — заєць. Кола розташовані на певній відстані один від одного (залежно від розмірів майданчика). Вихователь промовляє: "Один, два, три" — гру розпочни. На рахунок "один" заєць без хатки починає тікати, на "три" — мисливець починає ловити його. Заєць, якого ловить мисливець, може забігти у будь-яку хатку. Тоді заєць-господар має з неї вибігти, а мисливець вже ловить його. Коли мисливець упіймає якогось зайця, гра повторюється з лічилки.

Примітка. У хатку до зайця мисливцеві забігати не можна. Двом зайцям не можна бути в одній хатці. Якщо мисливець довго не може упіймати зайця, на цю роль обирають іншу дитину.

«Квач у парі» (5-6 років)

Діти шикуються в шеренгу, розраховуються на 1-2 і стають у пари — обличчям одне до одного. На сигнал вихователя розбігаються по всьому майданчику. Вихователь оголошує: "Перший ловить другого" — діти виконують команду. Гра триває 40 – 50 сек., після чого діти міняються ролями. Перемагають ті, хто більше разів "поквацали" своїх партнерів.

Примітка. Дітям не дозволяється вибігати за межі майданчика.

“Совонька» (5-6 років)

У куточку майданчика (зали) креслять коло. Це "гніздо сови". У нього стає дитина, яку обрано "совонькою". Решта дітей — це "метелики" і "жучки". Вони стають за лінію, накреслену на одному боці майданчика. Середина майданчика вільна.

На слова вихователя: "День починається, всі прокидаються" — метелики і жучки починають бігати по майданчику, присідати, наче збирають сік з квітів.

На слова вихователя: "Ніч наступає, усе засинає" — діти завмирають у будь-якій позі. Совонька у цей час тихо вилітає на полювання — ходить, повільно розмахуючи руками, і забирає метеликів та жучків, які поворухнулися. Відводить їх у своє гніздо. Совонька ловить доти, доки вихователь не скаже: "День". Тоді вона повертається до гнізда, а метелики і жучки знову починають літати. Совонька виходить на полювання два-три рази. Потім обирають нового ведучого, і гра починається спочатку.

Примітка. Ніч триває у межах 15 — 20 с, оскільки дітям важко залишатися довго в нерухомій позі. За спиною совоньки діти можуть змінювати позу, робити різні рухи, але так, щоб вона цього не помічала. Гру можна проводити під музику: бадьору і повільну.

«Рибалки і рибки» (5-6 років)

Майданчик (зала) — це "ставок". Одна дитина — "рибалка", друга — його помічник. На протилежному боці майданчика — "рибки". Рибалка ходить уздовж ставка, тримаючи у руках "сітку" — шнур завдовжки 6 — 8 м, на кінці якого прив'язано торбинку з піском. На другому боці ставка — його помічник.

На слова вихователя: "Рибки у ставку плавають, гуляють, їжу собі здобувають" — рибки виходять на середину зали та імітують плавальні рухи. На слова: "Ловимо рибок" — рибалка кидає своєму помічникові кінець шнура з вантажем, і вони оточують ним дітей. Діти намагаються втекти. Ті, хто потрапив у сітку, вважаються спійманими. Гра повторюється спочатку. Через два-три повторення обирають нових рибалок.

Примітка. Рибалки ловлять рибок тільки шнуром. Рибки, яких упіймали, відходять убік. Ведучих можна міняти, якщо буде зловлено визначену заздалегідь кількість рибок.

«Горю, горю, пень» (5-6 років)

Діти стають попарно — одна пара за другою. Попереду одна дитина, яка промовляє:

- Горю, горю, пень!

Остання пара запитує:

- Чого ти гориш?

- Собі пару жду.

- Яку?

- Тебе, пані молоду (пана молодого).

З цими словами остання пара розбігається і забігає перед дівчиною, намагаючись з'єднати руки попереду неї. А та намагається впіймати когось із пари. Якщо впіймає, гравець, який залишився без пари, починає "горіти". Не впіймає — продовжує "горіти" той самий гравець.

Примітка. Гравці не повинні затримувати тих, хто бігає. Діти можуть бігти тільки вперед.

«Латка» (5-7 років)

Якщо ця гра вже знайома дітям, вони починають її самі (як ні, то — вихователь). Хтось один говорить:

Давайте грати в латки!

Одразу ж б'є долонею сусіда по плечу і тікає, примовляючи:

Латка-битка,

Шовкова нитка,

На мені не була,

На тобі згнила.

Побитий наздоганяє втікача, але не промине "полатати" й іншого, хто трапиться під руку. Вдаривши, вигукує: "Латка!" Полатаний намагається у свою чергу передати латку третьому. Тривалість гри залежить від бажання дітей.