UІ. ПРАВИЛА НАДАННЯ ПЕРШОЇ (ДОЛІКАРСЬКОЇ) ДОПОМОГИ

7.1. Швидкість дій - вирішальна роль долікарської допомоги.

7.2. Якщо у потерпілого немає дихання, не б’ється серце, відсутній пульс-це ні в якому разі не означає припинити  дії по оживленню постраждалої особи.

7.3. Висновок про смерть робить лише лікар.

7.4. При нещасному випадку треба одягнути потерпілого, викликати лікаря або швидку допомогу й надати потерпілому першу медичну допомогу:

• при ударі – забезпечити потерпілому спокій, поклавши на забите місце холодний компрес  протягом 6 годин;
• при вивихах – покласти підтримуючу пов’язку, на уражене місце - холодний компрес, без лікаря суглоби не вправляти;
• при розтягненні м’язів і зв’язок – накласти тугу пов’язку, забезпечити потерпілому спокій;
• при запорошенні очей твердими частинами – накласти на око м’яку пов’язку та негайно відправити потерпілого до медпункту;
• при запорошенні очей хімічними речовинами – промити чистою водою запорошене око в напрямку від вуха до носа;
• при попаданні на тіло кислот – обпечене місце обробити 2% розчином соди (1 чайна ложка на стакан води);
• при попаданні на тіло лугів – промити уражене місце водою з оцтом;
• при порушенні цілісності шкіри – обробити навколо ураженого місця йодом чи зеленкою та зробити пов’язку. Не слід торкатися рани руками, виймати з неї інородне тіло;
• при наявності кровотечі – накласти джгут або тугу пов’язку. Джгут накладають не більше як на 1,5-2 години;
• при втраті свідомості – розстебнути комір, пасок і відкрити вікна, винести потерпілого на свіже повітря, дати понюхати нашатирний спирт, обличчя та груди змочити холодною водою;
• при ураженні електричним струмом – звільнити потерпілого від дії струму, оцінити його стан і надати йому долікарняну допомогу;
• при переломах – наложити шину так, щоб були надійно іммобілізовані два сусідні з місцем ушкодження суглоби (вище і нижче). При відкритих переломах – наложити на рану пов’язку;
• при зупинці дихання – зробити штучне дихання;
• при опіках – обробити уражене місце спиртом, одеколоном. Не можна доторкатися до обпечених ділянок руками, не можна проколювати пухирі та відривати одяг. Опікову поверхню накривають чистою тканиною. При опіках очей електродугою треба робити примочки розчином борної кислоти;

• при отруєнні окисом вуглецю (чадний газ, дим, продукти горіння) – забезпечити потерпілого свіжим повітрям, звільнити його від одягу, який утруднює дихання, дати понюхати нашатирний спирт. На голову і груди потерпілого покласти холодний компрес;
• при отруєнні недоброякісною їжею, медикаментами, негайно промити шлунок. Для цього потерпілому потрібно дати 1-1,5 л теплої води і визвати блювання. Процедуру повторити 2-3 рази;
• при укусах бджолами, осами – видалити жало, на рану накласти примочку з нашатирного спирту;
• при обмороженні – розтерти уражену ділянку тіла вовняною тканиною до почервоніння шкіри, давати пити гарячий чай або молоко. Не можна робити розтирання снігом;
• при тепловому та сонячному ударах – перенести потерпілого в прохолодне місце, намочити голову і ділянку серця холодною водою, піднести до носа ватку з нашатирним спиртом.

7.5. Учнівська молодь повинна:

• зупинити кровотечу і перев’язати рану;
• накласти шину;
• зробити штучне дихання та зовнішній (непрямий )масаж серця;
• звільнити від контакту з електричним струмом;
• вміти користуватися аптечкою (переносною сумкою); піклуватися не тільки про те, щоб допомогти потерпілому, а й про те, щоб не зашкодити йому;
• вживати тільки найнеобхідніших заходів, пам’ятаючи про те, що долікарська допомога не виключає лікарську, яка необхідна в окремих випадках.

7.6. При ураженні електричним струмом необхідно:

• якомога швидше вивільнити від струмопровідних частин;
• швидко вимкнути напругу рубильником або вимикачем;
• для звільнення від струмопровідних частин або проводу напругою до 1000 В користуються палицею, дошкою або іншим сухим предметом, який не проводить електричного струму, проводи перерубують сокирою, кожний провід окремо;
• відтягнути потерпілого за одяг, уникаючи дотику до оточуючих металевих предметів і відкритих частин тіла;
• під напругою понад 1000В надіти діелектричні рукавиці, взути боти працюючи ізолюючими кліщами або штангою;
• якщо провід торкається землі, слід пам’ятати про небезпеку крокової напруги, тому після  звільнення від струмопровідних частин постраждалого треба винести із зони крокової напруги;
• місцеві опіки перев’язують як рану;
• при клінічній смерті зробити штучне дихання, а у випадку фібриляції серця – зовнішній масаж серця;
• одночасно треба викликати фельдшера, швидку медичну  допомогу та готувати транспорт для відправки постраждалого.

    Дотримання правил безпеки під час канікул є запорукою створення безпечних та нешкідливих умов для відпочинку дітей, учнівської та студентської молоді.