Четвер, 19.07.2018, 16:41
Горностайпільське НВО ЗОШ І -ІІІ ст.-дитячий садок

 Ніхто не забутий, ніщо не забуто...

Меню сайту
Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Липень 2018  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
3031
Друзі сайту
  • Official Blog
  • uCoz Community
  • FAQ
  • Textbook
  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Сонце радісно світило, легко віяв вітерець.

    Все цвіло, життю раділо, десь цвірінькав горобець.

    Кульки в парку продавались. Діти гралися гуртом,

    Тихенько дівчинка співала… Все було.., було, як у кіно.

     

    Надходив ранок. Червень. Двадцять друге.

    Народжувався з квітів і роси.

    Хтось на базар собі збирався,

    А хтось травичку вже косив.

    Не знали ще, що тінь лягла на плечі,

    Що буде боляче: дорослим і малечі.

     

    Раптом сорок перший вдарив нас вогнем,

    А такою тишею дихало усе.

    І здавалось нам, земля вся спала…

    І хто знав, що між миром і війною

    п’ять хвилин ще залишалось.

     

    На світанку того літа, коли мирно спали діти,

    Гітлер дав військам наказ

    І послав своїх солдатів

    В край наш мирний убивати.

    Всіх людей, а значить – нас. 

     

     

    Нам ворог працю перебив

    Навалою вогню і сталі.

    Сини великої доби

    На захист Батьківщини стали.

     

    Земля від громовиць гула,

    І не лише наказ і служба.

    Нам запорукою була

    Солдатська дружба, чесна дружба.

     

    Вставай, країно зоряна, на подвиг бойовий,

    З розбійницькими ордами.

    Вставай на смертний бій.

     

    Вставай, країно зоряна, у ярості святій.

    Вставай, ніким не скорена, з фашистами на бій.

     

    Хай гине сила темная, із тьми не вирина,

    Іде війна священная, народна йде війна.

    Страшенною і кривавою була та війна – найжорстокішою з війн в усій історії людства. Втягнувши у свій кривавий миро майже всі народи світу, вона принесла на нашу землю страшні руїни, знищила неоціненні скарби, які людство накопичувало багато століть.

         Протягом майже чотирьох років продовжувалась неослабна битва з ворогом. Шлях до перемоги був довгим і важким. В жорстоких та кровопролитних боях за Москву, Сталінград, Одесу, Севастополь, Ізмаїл, Белград та інші міста наші солдати проявляли мужність і героїзм, що згодом забезпечило перемогу над ворогом.

         Страшні сліди залишила війна. На території України було зруйновано 714 міст і 280 тисяч сіл. Скільки горя і страждань принесла війна. Кожен день як рік, кожен рік як століття.

     

    Фашистських атак ми  немало відбили,

    і ще доведеться відбити немало, -

    Та де ми, гвардійці, в бою відступали?

    Згадайте про бій за Москву на узліссі,

        І як там стояли на смерть двадцять вісім.

     

     За ними – Москва, а за нами – Дніпро,

        Поля України і наше добро.

        Не можна, солдати, й на крок відступати,

        Так будемо, браття, до скону стояти.

     

     За Україну в боях умирали

        Однаково дорослі й малі,

        За довгі роки ще не розшукали

        Усіх могил солдатських на землі.

     

     Ця війна була особливою. І називалась вона Великою Вітчизняною, бо вся країна від малого до великого піднялась на боротьбу із ворогом.

     

    Такої ми чекали перемоги.

    Бажаючи угледіть край війни.

    Але в диму губилися дороги, і додавалось людям сивини.

     

    Священні місця і дороги,

    Якими на подвиги йшли.

    Солдати весну Перемоги

    Країни з боїв принесли.

     

    Довіку не забути нам атаку,

    Смертельний бій, годину ту, коли

    Червоний стяг до купола рейхстагу

    Бійці крізь дим по сходах тих несли.

     

    Уклонимся тим, хто поліг у бою,

    Хто прикрив рідну землю собою.

    Свято мужності й радість велику свою

    Розмішали живою сльозою.

     

    Хвилина мовчання, хвилина мовчання

    Пекуча й терпка, як сльоза.

    Хвилина мовчання –

    В ній наша любов і гроза.

    Священна хвилина мовчання.

     

     

    Чимало свят дарує нам весна.

       Як в рідний дім повернення з дороги.

       Та є найбільш хвилюючим для нас

       Величне Свято Перемоги.

     

     Це свято не затьмариться в віках,

       В цей день нестимуть люди завжди квіти.

       Не обміліє пам’яті ріка –

       В серцях нащадків буде жити.