Шкільна бібліотека -  є обов’язковим підрозділом навчально-виховного об’єднання,  органічно поєднує завдання, що стоять в галузі освіти і бібліотечної справи, здійснює бібліотечно-інформаційне, культурно-просвітницьке забезпечення навчально-виховного процесу як в урочний, так і в позаурочний час. Її діяльність організовується спільно з педагогічним колективом відповідно до планів роботи і нормативних документів, затверджених директором НВО. Загальноосвітній навчальний заклад забезпечує правові, організаційні, фінансові та матеріальні умови, необхідні для функціонування бібліотеки, зокрема, для належного зберігання, використання і поповнення фондів, гарантує їх цілісність, неподільність. У своїй діяльності шкільна бібліотека керується Законом України “Про загальну середню освіту”, “Про бібліотеки і бібліотечну справу”, “Положенням про бібліотеку загальноосвітнього навчального закладу”.

Сьогодні в Україні йде процес становлення нової системи освіти й виховання, зорієнтованої на входження   у світовий освітній простір. У цих умовах бібліотекарю необхідно орієнтуватися в широкому аспекті інноваційних технологій, ідей, напрямків.

У сучасних умовах основними завданнями шкільної бібліотеки є:

• сприяння реалізації державної політики в галузі освіти, розвитку навчально-виховного процесу;
• виховання у школярів культури, національної свідомості, шанобливого ставлення до книги як го­ловного джерела знань;
• забезпечення росту професійної компетентності педагогічних кадрів;
• сприяння різними формами і методами бібліотечної роботи самоосвіті учнів і педагогів, забезпечення літературою їхніх культурних потреб;
• піднесення на якісно новий рівень бібліотечної справи;

- інформування, консультації та допомога читачеві у виборі книги;

- сприяння  вивченню, задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних, читацьких інтересів;

- виховання в учнів інформаційної культури, мислячого, вдумливого грамотного читача;

- створення комфортного бібліотечного середовища, забезпечення реформування бібліотеки в таку, яка б включала як традиційні, так і сучасні носії інформації.

           Шкільна бібліотека має утвердитись як центр духовного становлення особистості, духовної куль­тури школярів, формування духовних ціннісних орієнтацій через засвоєння надбань вітчизняної і світової  культури.

 Основні завдання і напрямки роботи шкільної бібліотеки на сучасному етапі спрямовуються на виховання в учнів інформаційної культури, вміння користуватися бібліотекою, формування в учнів потреби в систематичному читання літератури, яке сприяє розвитку творчої думки, пізнавальних інтересів та здібностей,  любові та бережливого ставлення до книги, культури читання.

         Процес читання – творчий процес, у якому читач – не пасивний споглядач, а по-своєму інтерпретує, тлумачить, наповнює написаний текст  згідно зі своїм світосприйняттям, знанням. Сформовані читацькі вміння – запорука читацької компетентності. Це вміння ставити запитання до тексту, автора, персонажів, себе самого та знаходити відповіді на них в тексті; висувати гіпотези про подальший розвиток сюжету й порівнювати  свої припущення з авторським  задумом, оцінювати  художній твір у його єдності змісту й форми.

Відповідно до  статті  19  закону  України  «Про  освіту»  одним  з  учасників навчально-виховного  процесу є  бібліотекар, тому й зусилля бібліотеки спрямовані на те, щоб знайти, підтримати, розвинути в учнів кращі людські якості, закласти механізм самореалізації, саморозвитку, самовиховання.

Для виконання цього завдання у своїй діяльності я використовую різні форми і методи бібліотечної роботи: масові, групові та індивідуальні. У роботі практикую дні інформації, під час яких повідомляю учням та учителям про  літературу, що надійшла до бібліотеки.(Додаток 1).

Шкільна бібліотека відіграє вирішальну роль у формуванні й розвитку читацьких інтересів учнів. Вона розв’язує це завдання спільно з учнівським самоврядуванням, педагогічним колективом, батьківським комітетом, кожною сім’єю. (Додаток 2).
         Виконання поставленої мети залежить насамперед від організації комплектування бібліотечного фонду, адже якісний та кількісний його склад, що відповідає потребам учнів і педагогів, безпосередньо впливає на реалізацію завдання школи - навчання та виховання учнів, надання їм оптимальних можливостей для отримання різнобічної освіти й високої культури.

          Зміни в усіх сферах нашого життя безпосередньо впливають і на літературну освіту школярів. Інакше й бути не може, адже література — це відображення в художньому стилі життя людини та суспільства з усіма складнощами і проблемами. Однак, щоб література здійснювала свою виховну роль, треба виробити у людині вміння читати художні твори, належним чином сприймати дійсність, відображену в художній формі, сформувати прагнення брати приклад з позитивних героїв.

         Недостатнє комплектування бібліотеки  - одна з найгостріших проблем. Школярам можна багато розповідати про все, що відбувається в книжковому світі, але дитині потрібно видати книгу, про яку розповідаєш, чи яка потрібна на позакласне читання. Є багато дітей, що вдома не мають цікавих книг, вони повільно і погано читають, пишуть, їх словниковий запас обмежений. Їм потрібна допомога.

        Розвиток новітніх технологій викликає нові проблеми, пов'язані з використанням  інформації.  Основна  вимога  до  масової  роботи  -  чітка організація об'єднання читачів  одного  віку.

 

Одним із засобів створення таких умов є масові заходи в бібліотеці: цікаві, захоплюючі, емоційні, зорієнтовані на особистість.

Масова робота виконує свої функції:

• сприяє задоволенню і розвитку інформаційних потреб і запитів, зростанню кола пізнавальних читацьких інтересів, проведення дозвілля;
• допомагає залученню нових читачів до бібліотеки;
• здійснює рекламу бібліотеці, створює її імідж.

       З  метою  формування  чітких  читацьких  інтересів,  свідомої  потреби користувачів у систематичному читанні  практикую різні  активні форми  роботи.

     Для реалізації основних функцій я використовую у своїй роботі такі форми:  книжкові виставки, огляди літератури, читацькі конференції, обговорення книг, експрес-інформації, різноманітні особистісно-рольові та літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі сторінками  книжок та ін.), усні журнали, літературні вечори тощо. (Додаток 3).

          У роботі використовую анкетування, які дозволяють виявити читацькі інтереси. (Додаток 4).  Більшість учнів люблять казки, літературу про природу та тварин, цікавляться довідковою та пізнавальною літературою, а також  читають книжки пригодницько-детективного характеру, фантастику. Науково-популярна література користується меншим попитом.   Опитуванням  виявила, що діти сприймають читання, як задоволення, що книжки, в більшості випадків,  вибирають за порадою бібліотекаря, учителів, друзів, самостійно (Додаток 5).

           Бібліографічні огляди – технологія популяризації  літератури. Огляди допомагають якнайкраще розкрити  книжковий фонд бібліотеки, ширше популяризувати художню, пізнавальну, науково-популярну, довідкову літературу, періодичну пресу. Під час вибору теми чи літератури я враховую інтереси й запити читачів.

 

         У шкільній бібліотеці поширеною технологією масової роботи з читачами є книжкові виставки. На книжкових виставках, які розраховані на школярів молодших класів, використовую портрети дитячих письменників, малюнки дітей, іграшки.(Додаток 6).  Вони, разом з книжками, пробуджують в читачів інтерес до літератури, допомагають розкрити книжковий фонд бібліотеки.

На початку навчального року поновлено постійнодіючі тематичні  виставки; протягом  навчального року оформлюються виставки до предметних тижнів, виставки до ювілейних літературних дат.

«Моя, Україно, - білява хатино, пізнати тебе мені щастя дано»

«З любов’ю до рідного краю...»;

«Дужими зростаємо, про здоров’я дбаємо;

 «Такими підручники були раніше»;

«Ти, мово, моя солов’їна»;

«В чарівній країні казок»;

«Шлях до професій»;

«Нові надходження»;

«Природа щира, добра мати...»;

«Вклонися, моя Україно, тим людям величним і скромним...»;

«Зола Чорнобиля стукає в наші серця»

«Де козаки -  там і слава, і воля..» та багато інших.(Додаток 7).

Особливою популярністю користуються виставки «Нові надходження», «Світ природи у світі книг», довідкові видання з бібліографічного куточка «Цікаво знати, що…». Найбільший ефект досягається від виставок, які оформлюються до екскурсій в бібліотеку, що проводяться для початкових класів: «Чомуччині книжки», «В гостях у казки»; виставки, присвячені творчості  письменників.

      До 200-річчя з дня народження Т.Г.Шевченка оформлено виставку «Ти з нами, Тарасе», де розміщено художні твори, «Щоденник» Кобзаря (Додаток 8), його репродукції картин. Книжкові виставки оформляю  з бібліотечним активом, підбираю їх назви, які містять у собі проблему, питання, змушують замислюватися:

•  «Ретро-книга»;
• «Зверніть увагу»;
• « Чи згодні ви?»

     Виставка «Глибина науки творча й живляча», де розміщено звернення та запитання до читачів, на які можна відповісти,  тільки прочитавши книгу, – ці й інші заходи сприяють формуванню  інтересу читання та підвищують рівень інформаційної культури читача.

       Підготовка виставки передбачає відбір літератури відповідного призначення,  цитат, ілюстрацій, художнього оформлення, продумування композиції та її розташування.

      Бібліотекар надає практичну допомогу класоводам та класним керівникам у підготовці та проведенні усіх виховних та позакласних заходів. (Додаток 9).

     Як відомо, культура учнів формується шляхом популяризації бібліотечно-бібліографічних знань. Проводяться  бібліотечні уроки, і для цього розроблено тематику уроків для учнів початкових класів та старшокласників:

«Правила поводження з книгою»

«Як роблять вашу книгу»

«Історія виникнення книги»

«Історія виникнення бібліотеки»

«Як побудована книга»

«Каталоги і картотеки шкільної бібліотеки»

«Ваші помічники - енциклопедії і довідники»

        Під час проведення бібліотечних уроків ставлю за мету навчити дітей любити книгу, вміти з нею поводитись, самостійно працювати. Форми роботи вибираю відповідно до вікових груп. (Додаток 10).

     У бібліотеці постійно діє куточок «Друзі книги». Тут розміщено «Поради шкільного бібліотекаря читачам-школярам» про те, як берегти книги, як правильно їх ремонтувати у «Книжковій лікарні» (Додаток  11).

        Пройшли бесіди з історії книги та книгод­рукування, присвячені Всеукраїнському Дню бібліотек, який відсвяткували 30 вересня. Кожного року традиційно проводиться посвята в читачі учнів 2 класу.(Додаток 12).

        Поруч із традиційними формами роботи у виховному процесі використовуються нові:

• година книголюба;
• бібліотечний лабіринт;
• літературні подорожі;
• конкурси уважних і начитаних;
• конкурси бібліографічних ерудитів;
• вернісажі  літературних героїв;
• інтегровані бібліотечні уроки;
• читацькі олімпіади:
• бібліотечні ігри (пошуки, подорожі, лабіринти, віртуальні вікторини, бібліографічні екскурсії).

        Літературні ігри активізують читання школярів, стимулюють їхнє звертання до художньої, науково-пізнавальної, довідкової літератури, підсилюють сприйняття, формують художні й естетичні смаки, поглиблюють звичку до самостійної роботи із книгою, розвивають логічне мислення.

       Міні - філії шкільної бібліотеки є в кожному класі початкової школи.(Додаток 13). Художні твори  використовуються при проведенні бібліотекарем та учителем  бібліотечних уроків. Діти активно користуються обмінним фондом, використовують його в навчальному процесі, а також у вільний від навчання час для підготовки позакласного читання та поліпшення навичок швидкого читання .

     Під час організації масових заходів проводяться не тільки огляди літератури біля книжкових виставок, але й гра «Як я знаю свою бібліотеку?»(принцип зворотнього зв’язку)

    Питання  до гри різноманітні:

• Назвіть книжкові виставки, які розміщені в бібліотеці;
• Які картотеки й каталоги має бібліотека?
• Якими ви користуєтеся?
• Що нового ви побачили в бібліотеці   цього тижня?

     Таким чином, відбувається взаємодія, у результаті якої учень не тільки підвищує свій інтелектуальний рівень, але й стає духовно збагаченою особистістю.

Бібліотекар повинен урізноманітнювати форми роботи щодо залучення учнів до бібліотеки, систематичного читання, активізації їх пізнавальної діяльності, формування самостійних умінь та навичок. У своїй роботі в основному спираюся на такі форми роботи, це:

• обов’язкова наявність діалогу бібліотекаря із читачами й читачів між собою;
• використання елементів дискусій;
• наявність ігрових моментів;
• наявність зворотного зв’язку між бібліотекарем і читачем;
• залучення читачів до активної участі у проведенні масових заходів.

Одним із напрямів роботи шкільної бібліотеки є формування бібліотечно-бібліографічних знань учнів:

• ознайомлення з різними джерелами інформації та їх систематизація;
• формування умінь та навичок роботи з довідковим апаратом, фондом бібліотеки, книгою, періодичними виданнями, інформацією на електронних носіях;
• підвищення бібліотечної культури засобами бібліотечно-бібліографічних уроків;
• координація дій бібліотеки з учнями щодо популяризації книги;
• систематична робота із збереження навчальної літератури.

       Об’єктивним показником читацької самостійності у дитини і у дорослого слід вважати стійку потребу і здатність читати книги свідомо, застосовуючи в процесі читання всі знання, уміння, навички з читання. Саме самостійне читання і є проявом любові до читання і до книг.

Практична діяльність з книгами — перша умова ефективності формування у дітей інтересу до читання. Це пояснюється тим, що і серед книг дозволяють дітям порівняно швидко впізнавати, мимоволі запам’ятовувати самі книги, впевнитись у їх різноманітності і навчитись вибирати для себе книги потрібні, посильні, а значить, і корисні. Саме практично діючи з книгами і серед книг, діти привчаться при першій необхідності звертатись в світ книг з різною метою.

      Книжковий фонд бібліотеки нараховує 22 339 примірників, в тому числі – 16 570 примірників художньої літератури та 5 769 – підручників, для 1-4 класів – 1 377, для 5-9 класів – 2903, для 10-11 класів – 1 489.
Формування і розвиток читацьких інтересів я розпочинаю відразу після запису дитини у бібліотеку. Інтерес ув учнів до предметів, що її оточують, зароджується ще в ранньому віці. Про це свідчать численні запитання, з якими вона звертається до дорослих "Що ?", "Чому?", «Коли?».  Велику допомогу у задоволенні цієї потреби подають книжки - ці невичерпні джерела знань. Важливим напрямком є індивідуальне керування читанням.  Бесіди проводжу в ненав’язливій формі. Плануючи роботу з виховання в учнів читацьких інтересів, складаючи плани читання я враховую вікові  особливості читачів.

Діти молодшого шкільного віку своєрідно сприймають навколишній світ, відображений у книзі. Вони по - своєму ставляться до того, що читають. Характерним для молодших школярів є інтерес до всього, що їх оточує. У розвитку читацьких інтересів учнів важливу роль відіграють почуття та емоції. А тому, підбираючи літературу для читання, я це враховую, рекомендуючи їм книги з яскравими малюнками, бажано нові та цікаві за змістом. При повторному обміні книг, в ході бесіди, я цікавлюся чи сподобалася книга, чим саме, прошу назвати улюблених героїв, намалювати їх, або розфарбувати в запропонованих розмальовках. (Додаток 14). У мене уже є уявлення про даного читача і його читацький інтерес.

 Інформацію  про це я записую на звороті  формуляра.                           
          У бібліотеці відведено стелажі, де розміщена  література для дітей молодшого шкільного віку. Діти мають можливість самостійно вибирати книги. При цьому вони отримують задоволення від спілкування з книгою. Також учні молодших класів охоче беруть книги, які порекомендував учитель на уроці позакласного читання або підготовці заходу, чи бібліотекар. Рекомендуючи ту чи іншу книгу, я допомагаю знайти учневі те, що йому потрібно, і одночасно привчаю читача свідомо формувати свої інтереси та бажання. 

Списки рекомендованої літератури, що прикріплені на стелажах бібліотеки, допомагають швидко   зорієнтуватися і віднайти потрібну книгу.(Додаток 15). Календар знаменних і пам’ятних дат познайомить відвідувачів бібліотеки з відомими людьми та подіями. (Додаток  16).

 Педагог, класовод, класний керівник, бібліотекар мають забезпечити духовний розвиток і саморозвиток особистості.

Велику роль у цьому процесі відіграє книга. Тому пропаганда читання, виховання інформаційно-бібліографічної та читацької культури, формування вміння користуватися бібліотекою, її послугами, книгою, довідковим апаратом, розвиток пізнавальних інтересів – пріоритетні напрямки спільної діяльності педагогів, бібліотеки, батьків.

        Сьогодні  навчально-виховний процес спрямований на виховання учня - суб'єкта культури і власної життєтворчості, навчити вихованців мистецтву жити. І в цьому процесі найактивнішу участь має взяти шкільна бібліотека.

        Бібліотекар працює в тісній співдружності із адміністрацією НВО, учнями, педагогічним та батьківським колективами.

           Я акцентую увагу педагогів на нових методичних доробках, розробках, ідеях, концепціях щодо навчання і виховання підростаю­чих поколінь з орієнтацією на формування гро­мадських якостей особистості, гуманістичні ідеали і вселюдські морально-етичні цінності.

           З метою раціонального проведення  роботи з дитячою книжкою  бібліотекар разом з педагогом  передбачає бібліотечні уроки,  які проводяться у кожному класі кілька разів на рік у шкільній  та сільській бібліотеках, а також літературні ранки, вікторини, екскурсії і т. ін.

     Шкільну бібліотеку не мине жоден учитель і учень, що навчається в школі. Завдяки своїй наближеності до дітей маю можливість спостерігати за дитиною у бібліотеці, на уроці,з друзями на  перерві або у масовому заході, завжди  порадитись з учителем, класним керівником, класоводом. Він, в свою чергу може вирішити педагогічні проблеми, використовуючи ресурси шкільної бібліотеки.(Додаток  17).

Учитель має повноцінно готуватися до уроків і передавати набуті знання і навички дітям. Саме тому співробітництво бібліотекаря з учителями- предметниками  спрямоване на залучення учнів до роботи з книгою, до пошуку необхідної в начанні інформації.

Особисто звертаюся до вчителя, який викладає певний предмет, пропонуючи йому завітати до бібліотеки, щоб ознайомитися з потрібними виданнями, методичними рекомендаціями, практичними досвідами з конкретного предмета. Це робить його обізнаним з можливостями бібліотеки.

       Робота бібліотекаря та вчителя спрямована на формування вмінь і навичок  здорового способу життя. Бібліотека пропагує здоровий спосіб життя через бесіди, огляди літератури, презентації книг, виховні години. Ознайомити учнів із історією виникнення вітамінів, їх значенням в житті людини. Виховувати ціннісне ставлення до свого здоров’я допомогла прес-конференція «Наші друзі – вітаміни».(Додаток 18).

      Мова і література – найвагоміша складова народу, без якої неможливий духовний розвиток людства. Щороку до дня народження Т.Г.Шевченка, проводяться різні виховні заходи, щоб поглибити знання учнів про його життя та творчість, адже він глибоко розумів роль художнього слова  у формуванні людини.

      У пла­нах роботи  передбачена робота з учнями щодо збереження підручників, з виховання у них любові до книги.

       Це питання розглядається на засіданнях педрад, батьківських зборах. У кожному класі є учні, які відповідальні за збереження підручників, і регуляр­но перевіряють їх стан, роблять відповідні записи, виставлять оцінки. Організовано проходить у школі акція «Подаруй свою улюблену книгу бібліотеці», у ході якої фонд  бібліотеки поповнюється книгами.(Додаток 19).

       Діяльність бібліотеки спрямована на інформаційне забезпечення педагогічного колективу, учнів, батьків, знаходження знань школярами, виховання гармонійної, моральної особистості. Бібліотекар регулярно доводить до членів педагогічного колективу інформацію про надходження в бібліотеку методичних видань, підручників, художньої літератури й інформації, що цікавить їх. Вчасно забезпечує необхідною літературою  на допомогу педагогам для  проведення  шкільних  акцій і  заходів.

       Бібліотекар і педколектив прагнуть  до постійного самовдосконалення і розвитку пізнавальних інтересів учнів, виховання розвиненої, ерудованої особистості. Адже головною тенденцією розвитку сучасного суспільства є перенесення акцентів на самоцінність особистості, вивчення можливостей та умов її постійного самовдосконалення.

         Спільні зусилля бібліотекаря з учителями-предметниками є одним із необхідних чинників гармонійного, швидкого та якісного надання необхідної інформації учням. Співпраця має добрі результати та не дає можливості дітям розминутись із розумною книгою, виховати гідних громадян України.

Питання ролі  формування  читацького інтересу в навчанні і шляхів його формування є предметом педагогічних і психологічних досліджень, які здійснювали Б.Г.Ананьєв, Л.І.Божович, С.Л.Рубінштейн, О.І.Киричук, Г.І.Щукіна. Проте, наукових праць, спеціально присвячених проблемі читацьких інтересів майже немає. Тому дана проблема у психолого-педагогічній літературі потребує ще свого розвитку.

 

       Основною роботою з батьками учнів-читачів  є глибоке вивчення ролі сім’ї  в читанні дітей. У цьому допомагають і вчителі і діти. Батьків запрошую відвідати бібліотеку, ознайомитись із приміщенням, бібліотечним  фондом, довідковою літературою та літературою для дитячого читання.  На  батьківських зборах  проводжу анкетування. Батьки відповідають на такі, наприклад, запитання: Де бере книги дитина? Яку книгу вона зараз читає? Як ви допомагаєте дитині полюбити книгу?  Це дає можливість виявити їхні труднощі та проблеми, дізнатися, яку літературу вони використовують у сімейному читанні. Читання - це вікно у світ пізнання, є запорукою успішного навчання дитини з усіх предметів. Тільки спільними зусиллями школи і сім'ї можна домогтись того, щоб  дитина полюбила книгу.

Знання основних вимог швидкого, свідомого і виразного читання, рекомендаційні списки літератури  для додаткового читання і  ви допоможете дитині у навчанні.(Додаток 20). У бібіліотеці наявна папка «Поради бібліотекаря батькам», де вони можуть довідатися про про те, як правильно підібрати книгу, книг не повинно бути надто багато, але важливо, щоб вони були достатньо різноманітними, а головне, необхідними майже кожен день, як привчити дитину до самостійної роботи з книгою, організувати дитячу бібіліотечку вдома.

Спільне читання книг, переказ прочитаного один одному із подальшим обміном думками — це шлях читацького спілкування в сім'ї.

На жаль, не всі батьки розуміють, що інтерес до книжки, перші читацькі навички закладаються саме в сім'ї. Нерідко, перевіряючи щоденник, навіть сумлінні батьки не цікавляться тим, що читає син чи донька, чи відвідує дитина бібліотеку.

Проводячи соціологічне опитування батьків учнів 1-4 класів виявили, що лише 39%  батьків читають регулярно, решта - від випадку до випадку або зовсім не читають.(Додаток 21). 77% опитуваних читають в основному пригодницькі та детективні твори. Зрозуміло, що невміння дорослих по-справжньому читати і сприймати прочитане, невміння вибрати книжку для читання - це багато в чому результат слабкого керівництва читанням у дитячі та юнацькі роки. За таких умов, звичайно, вчителям важко зараз сподіватися на реальну допомогу батьків у формуванні читацьких інтересів школярів.

    Головна мета шкільної бібліотеки –  надання допомоги учням, батькам,  педагогам у забезпеченні їхніх інформаційних потреб.

    Бібліотека - це острівець тиші і спокою в бурхливому морі навчальної діяльності школи.

 Хвилини, проведені тут - це відпочинок для психіки учня, можливість зустрітися з найвірнішим другом –  книгою. Учні люблять свою шкільну бібліотеку, читальна зала практично не буває порожньою.