Летіли веселики, линуло небом "курли".
Летіли здалеку, спішили до рідного дому...
На крилах весну і надію на щастя несли 
На землю Вітчизни летіли, долаючи втому.

Їх кликала пам"ять батьків і священна земля,
І теплі дощі, і молочні тумани світання.
І стежка в"юнка, на якій рудокосе маля
Так довго рукою махало услід на прощання...

Їх кликали трави, що буйно росли бережком,
І запах п"янкий чебрецю, материнки і м"яти.
І гамір хлоп"ят голопузих над тихим ставком,
Коли понад вечір вони прибігали купатись.

Вкладали у мирне "курли" вічну радість і щем,
І світлу любов, і надію, та віру пташину,
Бо в ріднім краю жити краще для них, та іще:
Зрікатись не вміли ніколи птахи Батьківщини.
Наталія Мазур
Ось і прийшла довгожданна весна. І в небі чути радісне «курли». То журавлі на крилах несуть радість весни. Недаремно ж їх у народі назвали «веселиками».
Переповнені весняними переживаннями, гуртківці «Дослідника» вирішили провести цікаве заняття для учнів молодшої ланки. Вони розповіли дітям про птахів, які повертаються з чужих країв на рідну землю, та виготовили разом з ними символічних журавликів-веселиків. Розфарбували їх різними кольорами і побажали, щоб ці птахи несли мир та щастя на нашу Батьківщину.