- Весна. З її приходом все пробуджується у природі. На землю приходять радісні  веселі свята.

- Яке найбільше свято ми будемо відзначати скоро ( Великдень ) 

- Так, цього дня воскрес Ісус Христос. До цього свята готуються заздалегідь. Тож, про те, як святкують Великдень в Україні, ми дізнаємось на нашому занятті.

Неділю перед Великодньою неділею називають Вербною. Жінки, нарізавши вербових гілочок, несли їх до церкви освятити. Тому, що верба – символ (діти доповнюють) – пробудження природи. Свячену вербу дуже шанують, її закладають за ікони (від недуги та грому), виганяють нею на Юрія перший раз худобу, щоб гарно паслась, не хворіла. Було, зазвичай, матері, принісши посвячену вербу, неодмінно «били» нею дітей, приказуючи:

                      Не я б'ю, верба б'є,

                      За тиждень – Великдень.

            Недалечко червоне яєчко.

            Будь здоровий, як вода,

            Будь багатий, як земля,

            Будь плідний, як лоза.

Великодній кошик.

           - Гей, Великдень!

           Гей, весна!

           Що несе мені вона:

           Сонце,квіти і в додаток

           Ціп'яток курчаток,

           Пташеняток у садку,

           Зайченяток у ліску,

           На голівоньку вінок, а у кошик – крашанок.

- Люди добрі! Йде Великдень,

Несе білу паску, дзвонить в дзвони,

Розсипає радощі і ласку.

Воротонька відчиняймо,

Гостонків вітаймо.

Великдень завжди святкують і святкували у неділю. Тиждень перед Великоднем називаюь чистим або білим. Кожен день цього тижня має своє призначення. Люди перед Великоднем білять хати, прикрашають кімнати рушниками, прибирають подвір'я. Найважливішим днем цього тижня є четвер, який називається чистим, світлим, великим, жилавим. Чистий четвер – це день весняного очищення. Ще до схід сонця селяни чистять в коморах, стайнях, на подвір'ї, хатах – все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. Існує повір'я, що в Чистий четвер,  до схід сонця ворон носить із гнізда купати своїх дітей в річці. Хто купається раніше від воронячих дітей, той буде здоровим протягом року. Хворі люди купаються вночі – «Поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. В Чистий четвер стрижуть дітей, щоб волосся не лізло і голова не боліла. У цей день господині готують сіль до Великоднього столу. Грудку солі загортають у ганчірку і кладуть до печі. Коли ганчірка обгорить, сіль забирають і зберігають до Великодня. За Чистим четвергом настає Страсна п'ятниця. В цей день гріх робити. Дозволяється пекти паски і саджати капусту.

Цілу ніч у храмах іде Служба Божа. Світло горить у всіх хатах, бо у Великодню ніч його гасити не годиться. З ночі, або удосвіта (сонце ще не зійшло) йдуть святити паску. Під кінець служби всі виходять із церкви, відкривають кошики і запалюють у них свічки. Священник тричі освячує їх кропилом, вітає людей: «Христос Воскрес!», люди відповідають: «Воїстину Воскрес!»

Освячений Великодній кошик несуть додому, вітають усіх членів родини та накривають Великодній стіл. Люди пригощаються стравами з кошика. Вдень всі виходять із оселі на народні гуляння, діти граються в ігри.

Освячену писанку клали до першої купелі немовляти, щоб зростало дужим; приорювали у полі – щоб краще родило жито – пшениця; під поріг стайні – щоб добре велася худоба; в кожен куток хати під час забудови – щоб оселю оберігала від пожежі та іншої біди. А ще на Великдень співали пісні, частівки, жартували, танцювали – Ісуса Христа прославляли.