Поради вчителям, які працюють у 5 класі
Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає
зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це
пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів,
кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом
дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий
клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней
характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.
У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний
керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для
адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають
стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі
пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».
Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня
самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й
особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і
неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для
розвитку повноцінного спілкування.
У роботі шкільного психолога в період адаптації
п'ятикласників основними завданнями стають:
розвиток шкільної мотивації, формування інтересів;
розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;
розвиток впевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;
формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.
Для успішної адаптації учнів 5-х класів робота психолога обов'язково будується таким чином:
з учителями: звертати увагу на вікові та індивідуальні особливості кожної дитини;
з батьками: допомога, підтримка та похвала;
з учнями: знайомство із собою, самопізнання, впевненість у своїх здібностях.
Представлені види роботи з практичного досвіду з подолання
проблем п'ятикласників до нових умов навчання, випробувані мною у практичній
роботі, мають дієвий позитивний результат, дають змогу оцінити результативність
зусиль кожної дитини, педагогічного колективу, психолога, адміністрації та
батьків у вирішенні питань адаптації.
Мета такого супроводу — збереження психічного та психофізичного здоров'я, попередження психічного перевантаження, сприяння процесу адаптації та соціалізації учнів.